Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

я нікого не бачив

Толкование Перевод

1 whom

pron (непрямий відмінок від who) кого, кому

this is the woman about whom I was speaking — ось та жінка, про яку я говорив

whom did you see? — кого ви бачили?

* * *
[huːm]
pron

1) непрям. пит. від who

with whom were you talking — є з ким ти розмовлявє

of whom are you speaking — є про кого ви говоритеє

you saw whom — є кого ти бачивє; в сполученнях з прийменником може бути опущений this is the man ( whom) I was speaking about /about whom I was speaking/ ось чоловік, про якого я вам розповідав

2) хто

let him be whom he will — нехай він буде тим, ким він хоче стати

English-Ukrainian dictionary > whom
2 whom

[huːm]
pron

1) непрям. пит. від who

with whom were you talking — є з ким ти розмовлявє

of whom are you speaking — є про кого ви говоритеє

you saw whom — є кого ти бачивє; в сполученнях з прийменником може бути опущений this is the man ( whom) I was speaking about /about whom I was speaking/ ось чоловік, про якого я вам розповідав

2) хто

let him be whom he will — нехай він буде тим, ким він хоче стати

English-Ukrainian dictionary > whom
3 anybody

1. n

1) важна особа

is he anybody? — він якась важна особа?

2) знев. незначна (непомітна) людина

he is just anybody — він звичайна людина

2. pron indef.

1) хто-небудь, хтось, будь-хто (у питальних реченнях)

is there anybody here? — чи є тут хто-небудь?

2) ніхто (у заперечних реченнях)

I haven't seen anybody — я нікого не бачив

3) всякий, будь-який (у стверджувальних реченнях)

anybody can write it — це може написати всякий

* * *
I n
важлива особа; през. незначна, непомітна людина
II indef; pron
1) у питальних, умовних реченнях хто-небудь

is there anybody here — є тут є хто-небудьє

2) у заперечних реченнях ніхто

3) у стверджувальних реченнях усякий, будь-який

anybody else — ще хто-небудь; хто б то не був

English-Ukrainian dictionary > anybody
4 set

I

1. n

1) комплект, набір; колекція

a set of surgical instruments — набір хірургічних інструментів

a set of chessmen — шахи

a set of stamps — комплект марок

a set of teeth — а) ряд зубів

6) вставні зуби; вставна щелепа

2) сервіз

a set of china — фарфоровий сервіз

3) гарнітур

a set of furniture — гарнітур меблів

4) прибор, приладдя

toilet (dressing-table) set — туалетний прибор

5) комплект видання (журналу, газети)

6) серія, ряд; система; сукупність

a set of lectures — цикл лекцій

a set of circumstances — збіг обставин

7) група, компанія, коло, склад (команди)

a poor set of players — поганий склад гравців

the political set — політичні кола

8) набір, склад (студентів тощо)

9) банда, ватага; зграя

a set of thieves — зграя злодіїв

10) театр. декорація

11) кін. знімальний майданчик

12) прилад, апарат; установка; агрегат

13) радіоприймач, радіоапарат

14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле

15) збірн. церковні дзвони

16) умебльована квартира

17) упряжка

18) брущатка

19) спорт. партія (частина матчу); сет (теніс)

20) розстановка гравців

21) гірн. оклад кріплення

22) мат. множина

23) друк. гарнітура шрифту

24) друк. набір

25) тк. sing лінія, загальні контури

26) будова, конфігурація, статура

27) напрям (вітру, ріки)

28) спрямованість; тенденція

29) нахил, відхилення

30) поет. захід (сонця)

31) нора борсука

32) затримка, зупинка

33) молодий пагонець; зав'язь

34) садивний матеріал

35) тех. ширина розводу (пилки)

36) буд. осідання (споруд)

37) тех. залишкова деформація

38) тех. обтискач

39) друк. товщина (літери)

40) твердіння; тужавіння (цементу)

to be at a dead set — застряти

to make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність

2. adj

1) нерухомий, закляклий

with a set face — з кам'яним обличчям

2) певний; постійний; визначений

set price — тверда ціна

set wage — постійна заробітна плата

3) незмінний, непорушний; постійний

set programme — незмінна (постійна) програма

set rules — непорушні правила

to dine at a set hour — обідати в один і той же час

4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний

set visit — офіційний візит

5) заздалегідь обумовлений

at a set time — у заздалегідь призначений час

set subject — обов'язкова тема (твору тощо)

set speech — заздалегідь підготовлена промова

6) упертий, наполегливий, настирливий

set rains — безперервні дощі

7) умисний, навмисний

of set purpose — із заміром

on set purpose — умисно

8) готовий, ладний (зробити щось)

9) вбудований, прикріплений

set affair — вечірка з гарним частуванням

set book — обов'язкова література

set dinner — званий обід

set fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи

set onion — бот. цибуля-сіянка

set screw — тех. установочний гвинт

set square — косинець

to be hard set — перебувати у скрутному становищі

to be hard set for money — доконче потребувати грошей

to be keen on set — пристрасно бажати (чогось)

to be sharp set — бути голодним, зголодніти

to get set — товстіти, гладшати

a well set fellow — чоловік гарної статури

II

v (past і p.p. set)

1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщувати

to set a chair at the table — поставити стілець біля столу

to set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече

to set an ambush — військ. влаштувати засідку

to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову

to set smb. at naught — зневажати когось

2) звич. pass. розташовуватися; знаходитися

a little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа

3) садовити

to set a king on a throne — посадити короля на трон

4) уставляти, вправляти

5) повертати, спрямовувати

to set against the wind — іти проти вітру

6) готувати, підготовляти; споряджати

to set a piano — настроїти піаніно

set! — спорт. увага!, приготуватися!

to set the stage — розставляти декорації

7) установлювати, визначати, призначати

to set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію

to set a time (a date) — призначати час (дату)

8) пасувати, личити, бути до лиця

9) здавати в оренду

10) перевозити, доставляти

11) робити ставку; віддавати в заставу

12) сидіти (за столом)

13) сідати (за стіл)

14) установлювати, регулювати

to set the pace — регулювати швидкість

15) мор. пеленгувати

16) робити кладку, мурувати

17) сідати, заходити (про сонце)

the sun is setting — сонце заходить

18) ставити (годинник тощо)

I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм

19) ставити (завдання, мету)

to set a task — поставити завдання

20) задавати (уроки)

to set the lessons for tomorrow — задати уроки на завтра

21) ставити (запитання)

what questions were set in the examination? — які запитання ставили на екзамені?

22) подавати (приклад)

23) запроваджувати (моду); впроваджувати

24) стискати, зціплювати (зуби)

to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення

25) стискуватися, зціплятися

26) ставати нерухомим, застигати

27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)

28) згущуватися, скипатися, зсідатися

29) сформуватися

her figure is hardly set yet — у неї ще не сформувалася фігура

30) формувати (характер); розвивати (м'язи)

31) ставити (рекорд)

32) накривати (стіл)

the table was set for dinner — стіл був накритий до обіду

33) вправляти (суглоби)

34) зростатися (про кістки)

35) вставляти в оправу

36) приводити в порядок (одяг), поправляти (краватку тощо)

37) укладати (волосся)

to set one's hair — робити зачіску; укладати волосся

38) покласти (слова на музику)

to set a music to words — написати музику на слова

39) аранжувати

40) подавати (сигнал)

41) гострити, правити (ніж)

42) виставляти (вартових)

43) висаджувати (на берег)

to set troops on shore — висаджувати війська на берег

44) покладати (надії); накладати (заборону)

to set one's hopes on smb. — покладати надії на когось

45) накладати (штраф тощо)

to set a fine — накладати штраф

46) прикладати, ставити (печатку)

47) садити, саджати (рослину)

to set fruit-trees — садити фруктові дерева

48) прийматися (про дерева)

49) утворювати зав'язь

fruit sets — плоди зав'язуються

50) складати, розробляти, перевіряти

to set questions in an examination — складати запитання для екзаменів

51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)

the wind sets from the east — вітер дме зі сходу

the tide sets to the west — течія йде на захід

52) примушувати рухатися (в певному напрямі)

the current set him southward — течія понесла його на південь

53) робити стійку (про мисливського собаку)

54) підсипати (квочку)

55) підкладати (яйця під квочку)

56) саджати в піч (хліб)

57) установлюватися (про погоду)

58) розтягувати (шкіру)

59) закріпляти (фарбу)

60) друк. набирати (шрифт)

61) налагоджувати (верстат)

62) збивати (заклепку)

set about — поширювати

set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)

set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги

set ashore — висаджувати на берег

set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати

set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати

set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати

set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати

set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська

set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати

set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи

set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити

set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу

set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати

set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати

set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)

set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати

set upon — нападати

to set about smth. — братися за щось; починати робити щось

to be set to do smth. — бути готовим зробити щось

to be set on smth. — поставити собі за мету добитися чогось

to set oneself against smth. — чинити опір чомусь

to set smb. at (on, against) smb. — нацьковувати когось на когось

to set smth. against smth. — протиставити щось чомусь

to set oneself down as smb. — удавати із себе когось

to set smb. down for smb. — приймати когось за когось

to be set to smth. — мати схильність до чогось

to set free — звільнити, визволити

to set smb. wrong — вводити когось в оману

set your mind at ease! — не турбуйтеся!

to set one's mind at rest — заспокоїтися

to set at ready — військ. приводити в готовність

to set in motion — надавати руху

to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти

to set much (a great deal) on smth. — надавати чомусь великого значення

to set sail — вирушити у плавання, почати подорож

I have never set eyes on him before today — я його ніколи в очі не бачив

to set one's mind on smth. — зосередитися на чомусь

to set smb.'s back up — роздратовувати когось

to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі

to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад

to set a thief to catch a thief — пускати цапа в капусту

* * *
I [set] n 0. [set] n
1) тк.; sing загальні обриси, лінія

2) будова; конфігурація; статура

3) тк.; sing напрямок; спрямованість; тенденція; психол. спрямованість, установка ( на прийняття наркотику); нахил, відхилення

4) тк.; sing; пoeт. схил ( життя), захід ( сонця)

the set of day — кінець дня

5) музичний вечір ( джазової музики)

6) caд. молодий пагін ( рослини); зав'язь ( плода)

7) c-г.; = set onion; посадковий матеріал ( бульби картоплі)

8) миcл. стойка

9) тex. розводка для пилок, розвід пилки, ширина розводу

10) бyд. осідання ( споруд)

11) тex. залишкова деформація

12) тex. обтискач, державка

13) пoлiгp. товщина ( літери)
II [set] a
1) нерухомий; застиглий

2) певний, твердо встановлений, постійний

set wage — постійна заробітна плата

set price — тверда ціна; незмінний, постійний; непорушний

set pattern — штамп; шаблонний; стереотипний

set phrase — кліше

3) встановлений (законом, традицією)

4) заздалегідь встановлений, обумовлений

5) упертий, наполегливий; завзятий

6) навмисний

7) готовий, прагнучий ( зробити що-небудь)

8) вбудований, прикріплений
III [set] v
( set)

1) ставити, поміщати, класти; покласти, поставити; ставити на яке-небудь місце; надавати ( того або іншого) значення

2) pass міститися, поміщатися, знаходитися, розташовуватися, розміщуватися

3) саджати, посадити

4) насаджувати, надягати

5) (in) вставляти

6) направляти; повертати

to set a map — орієнтувати карту; мати ( той або інший) напрямок, ( ту або іншу) тенденцію

7) підготовляти; споряджати; приводити в стан готовності

8) встановлювати, визначати, призначати

to set the style /tone/ — задавати тон

to set the course — cпopт. виміряти дистанцію

9) дiaл., часто ірон. іти, личити, пасувати; сидіти ( про сукню)

10) тex. встановлювати, регулювати

11) мop. пеленгувати

12) бyд. робити кладку

13) сідати, заходити ( про небесні світила)

14) ставити (стрілку, годинник)

15) ставити (завдання, мету); задавати (уроки, питання)

16) подавати ( приклад)

17) вводити ( моду); вводити, впроваджувати ( модель)

18) стискувати, стискати (зуби, губи); стискуватися (про губи, зуби)

19) застигати, завмирати, ставати нерухомим (про обличчя, очі)

20) тверднути ( про гіпс); бyд. тужавіти (про цемент, бетон); застигати (про желе, крем); змушувати тверднути або застигати ( вапно)

21) загустіти, затужавіти; зсідатися, скипатися (про кров, білок); звурджуватися ( про молоко); згущати ( кров); звурджувати ( молоко)

22) оформитися, сформуватися (про фігуру, характер); формувати ( характер); розвивати ( мускулатуру)

23) ставити ( рекорд)

24) накривати ( на стіл)

25) вправляти (кістки, суглоби); зростатися ( про кістки)

26) вставляти в оправу ( дорогоцінні камені)

27) опоряджатися, поправляти (капелюх, краватку, волосся)

28) укладати ( волосся); зробити укладку

29) покласти ( слова на музику або музику на слова); мyз. аранжувати

30) подавати ( сигнал)

31) гострити, правити ( ніж)

to set a saw — розводити пилку

32) виставляти ( охорону)

33) висаджувати (на берег, острів; set ashore)

34) покладати ( надії)

35) накладати (заборону, штраф)

36) ставити, прикладати ( печатку)

37) саджати, висаджувати (рослини, насіння)

38) прийматися ( про дерева); бoт. зав'язуватися, утворювати зав'язь (про плоди, квіти)

39) розробляти, складати ( екзаменаційні матеріали)

40) визначитися (про напрямок вітру, течії); змушувати рухатися ( у якому-небудь напрямку)

41) робити стойку ( про мисливських собак)

42) саджати ( квочку на яйця); підкладати ( яйця під квочку)

43) саджати в піч ( хлібні вироби)

44) встановлюватися ( про погоду)

45) cпeц. розтягувати ( шкіру)

46) закріпити ( фарбу)

47) пoлiгp. набирати (шрифт; set up)

48) налагоджувати ( верстат)

49) тex. осаджувати ( заклепку)

50) cл. розподіляти учнів по паралельних класах або групах залежно від здібностей

51) to set about (doing) smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь, приступати до чого-небудь; to set smb about (doing) smth засадити кого-небудь за яку-небудь роботу, змусити кого-небудь взятися за що-небудь, почати що-небудь

52) to set to do / doing / smth братися за що-небудь, починати робити що-небудь; to set smb (on) to (do) smth змусити кого-небудь взятися за що-небудь; поставити, посадити кого-небудь за яку-небудь роботу

53) to set oneself to smth, to set oneself to do / doing / smth енергійно взятися за що-небудь; твердо вирішити зробити що-небудь

54) to be set to do smth бути готовим що-небудь зробити; to be set on doing smth твердо вирішити зробити що-небудь

55) to be set (up) on smth дуже хотіти чого-небудь; поставити собі за мету домогтися чого-небудь

56) to be set against (doing) smth, to set oneself against (doing) smth бути категорично проти чого-небудь

57) to set about /at, (up) on / smb нападати, накидатися на кого-небудь; to set smb at /on, against / smb нацькувати, напустити кого-небудь на кого-небудь

to set a friend against friend — посварити друзів; to set smb on to do smth підбити ( на що-небудь); підштовхнути ( до чого-небудь)

58) to set smth against smth протиставляти що-небудь чому-небудь, порівнювати що-небудь з чим-небудь; обпиратися чим-небудь об що-небудь, упиратися

59) to set smb (up) over smb піднести кого-небудь, дати кому-небудь владу над ким-небудь

60) to set oneself down as smb видавати себе за кого-небудь; зареєструватися, записатися ( у готелі)

61) to set smb down for smb (помилково) вважати кого-небудь за кого-небудь

62) to set up for smth видавати себе за кого-небудь

63) to set smth in motion надавати чому-небудь руху

64) to set smth with smth усипати, усівати що-небудь чим-небудь; прикрашати що-небудь чим-небудь; засівати що-небудь чим-небудь

65) to be set to smth мати схильність до чого-небудь

66) to set smth to smth підносити, прикладати, приставляти що-небудь до чого-небудь; наближати що-небудь до чого-небудь

67) to set smth apart / aside / for smb; smth відводити, призначати, відкладати що-небудь для кого-небудь, чого-небудь

68) to set smth before smb викладати, подавати на розгляд що-небудь кому-небудь

69) у сполученні з наступним прикметником, прислівником або прийменниковим зворотом означає приведення в який-небудь стан

to set free — звільнити

to set smb 's mind at rest — заспокоїти кого-небудь

70) у сполученні з герундієм або прийменниковим зворотом означає надання руху; спонукання до якої-небудь дії

English-Ukrainian dictionary > set
5 никто

мест. ніхто; (ровно, решительно -то) аніхто, ані будь-хто, (диал.) ніхтогісінько. [Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Шевч.). Ніхтогісінько не чув і не бачив такого (Стародуб)]. -то из них - ніхто з них, жадний (жаден) з них. -то в мире (на свете) - ніхто в світі. [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? - Нікого в світі, нікому в світі (Шевч.)]. Никого - нікого. [Я так вас кохаю, як досі ніхто нікого не вмів ще кохати (Самійл.)]. Решительно -го - анікого, (а)нікогісінько, (ни души, фам.) ані лялечки. [Я не кохав ще анікого всім палом духу молодого (Черняв.). В розправі нікогісінько (Кониськ.). На вулиці - ані лялечки (Звин.)]. Никому - нікому, (решительно -му) анікому. [Бодай-же вас, чорні брови, нікому не мати (Шевч.). Марних мук моїх нікому не помітить (М. Рильськ.)]. Никем - ніким. Ни за кого, ни к кому, ни на кого и т. п. - ні за кого, ні до кого, ні на кого и т. п., (решительно ни за кого и т. п.) ані за кого и т. п.

* * *

мест.

ніхто́, род. п. ніко́го

\никто кого́ — в знач. сказ. ніко́го; ні ля́лечки

\никто і ино́й (\никто то друго́й) э́того не сде́лает — ніхто́ і́нший цього́ не зро́бить

Русско-украинский словарь > никто
6 top

1. n

1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх

the top of a mountain — вершина гори

the top of the head — маківка (голови)

2) верхня частина, верхній кінець

the top of a page — верхня частина сторінки

3) шпиль; купол, баня

the top of a church — церковний купол

4) верхня поверхня

box top — кришка ящика

5) найвищий ступінь

6) найвищий ранг; високе становище; перше місце

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

7) людина, яка займає високе становище (перше місце)

the top of the class — перший учень у класі

8) найкраща (відбірна) частина

the top of the milk — вершки

9) початок, ранній етап

the top of the year — початок року

10) жмут (волосся)

11) волосся

12) голова

13) pl закоти (у чоботях)

14) високі чоботи з закотом

15) pl бот. бадилля

beet tops — (бурякова) гичка

16) перо (цибулі)

17) гірн. покрівля (виробки)

18) мет. колошник

19) мор. марс

20) pl хім. дистиляти

21) pl фіз. звуки верхніх частот

22) дзига

2. adj

1) верхній

top copy — перший примірник (тексту, надрукованого на машинці)

top dead centre — авт. верхня мертва точка

top drawer — верхня шухляда

top man — верхній борець (боротьба)

the top right hand corner — верхній правий кут

the top shelf — верхня полиця

top water — гідр. вода вище від продуктивного пласта

2) найвищий, максимальний

top grade — найвищий ґатунок (клас)

top level — найвищий рівень

negotiations on the top level — переговори на найвищому рівні

top note — найвища нота (у співака)

top prices — найвищі ціни

top speed — найбільша (максимальна) швидкість

3) найголовніший

top men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)

top and lop — верховіття

top cord — стропа (парашута)

top crossing — міжсортове (внутрівидове) схрещування

top dog — розм. переможець

top draining — відкритий (поверхневий) дренаж

top gas — мет. колошниковий газ

top grafting — с.г. щеплення у крону

top kick — амер., військ., розм. старшина (роти тощо)

top level conference — нарада на найвищому рівні

top necrosis — с.г. відмирання бадилля

top notch — найвища точка

top of the heap — амер. найвигідніше становище

top secret — «цілком секретно» (гриф)

from top to bottom — з верху до низу

from top to toe — з голови до п'ят

on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось

the top of the morning to you! — ірл. доброго ранку!

to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)

to come out of the top drawer — бути добре вихованим

to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)

to go over the top — а) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти

3. у

1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)

the mountain was topped with snow — вершина гори була вкрита снігом

2) зрізати верхівку

to top a tree — обрізати верхівку дерева

3) досягати вершини

to top a hill — зійти на гору

4) перевалити (через гору); перестрибнути (через щось)

5) бути вершиною; височіти; увінчувати

a church tops the hill — церква височить на пагорбі

6) бути на чолі (на першому місці)

7) досягати (певної величини)

the fish topped 70 pounds — риба важила понад 70 фунтів

8) переважати, бути першим

9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати

10) с.г. підживлювати (посіви)

11) с.г. вивершувати (стіг)

12) с.г. покривати

13) розм. відтинати голову, обезглавлювати

14) повісити (тж top up)

15) спорт. бити по м'ячу зверху

top off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми

top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати

to top one's fruit — показувати товар лицем

* * *
I n
1) верхівка; вершина; верхівка

the top of a mountain — вершина гори

the top of the head — верхівка

the top of a tree — верхівка дерева

at the top of the stairs — нагорі сходів

top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

2) верхня частина, верхній кінець

the top of the house — верх будинку

the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

line 5 from the top — п'ята строчка зверху

the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)

a top for a kettle — кришка чайника

the top of the street — верхній кінець вулиці

the top of the atmosphere — верхній шар атмосфери

pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

box top — кришка ящика

the top of a table — кришка столу

put the package on the top of the table — покладіть пакет на стіл

on the top of the ground — на поверхні землі

she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

3) тім'я; голова

shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

4) вищий ступінь

the top of fashion — останній писк моди

the top of the tide — вища точка приливу, повна води

at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

at the top of one's speed — щодуху

at the top of one's career — на вершині кар'єри

to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

at the top; of the table — на чолі столу

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

at the top; of the table — на чолі столу

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

the top of the crop — краща частина урожаю

the top of the milk — сливки

a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

5) почало, ранній етап

the top of the year — початок року

6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами

7) pl; бoт. бадилля

beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)

9) гipн. крівля ( вироблення)

10) метал. колошник

11) мop. марс; топ

12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти

13) pl; фiз. звуки верхніх частот

14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)

••

on top — понад, додатково; що переміг, виграв

I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

on top of that — додатково до всього; понад все, без того

to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

(a little bit) off the top — не при своєму розумі

off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

they were English from top to toe — це були англійці до кінчиків нігтів

from top to bottom — від низу до верху

(the) top of the morning to youl — добрий ранок!

to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

to be at the top of the bill — бути цвяхом програми ( про актор)

to hit the top — дістатися до самого верху

to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

to be (the) tops — бути верхом досконалості

you're tops with me — ви для мене верх досконалості

to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
II a
1) верхній

the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

the top right hand corner — верхній правий кут

top drawer — верхній ящик

top storey — верхній поверх

top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

top garment — верхній одяг

top — сорту перший екземпляр ( машинописного тексту)

top milk — молоко зі сливками; сливки

top man — верхній борець ( боротьб)

top dead centre — aвт. верхня мертва точка

top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

2) вищий, максимальний; останній

top speed — найбільша /гранична/ швидкість

at top speed — на граничній швидкості

top mark — вищий бал

to get the top mark — отримати вищий бал

top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

negotiations on the top level — переговори на вищому рівні

top prices — найвищі ціни

top note — найвища нота ( у співак)

to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

top places — вищі /призові/ місця

the top place in a class — перше місце в класі

3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

top advisers — вищі радники

top command — верховне командування

top executives — вищий е адміністративно-управлінський персонал

top management — вище керівництво, верхівка керівників

a journal for those in the top bracket of management — журнал для вищого ешелона управління

top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

top positions — головні /ключові/ позиції

4) кращий, перший, ведучий

top pupil — перший /кращий/ учень

top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

top firm — фешенебельна фірма

top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

top dog — cл. переможець

to be the top dog — тримати все в своїх руках

top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

the top brass of the government — найвпливовіші члени уряду

to be the top dog — тримати все в своїх руках

to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
III
υ

1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

to top a box — накрити ящик кришкою

a mountain top ped with snow — гора з засніженою вершиною

2) зрізати верхівку

to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

3) досягати рівня, досягати вершини

to top a hill — піднятися на горб

the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

to top the ridge — перевалити ( через) хребет

the horse topped the fence — кінь перестрибнув через огорожу

4) бути завершенням; увінчувати, підноситися

a church tops the hill — церква підноситься на горбі

topped with a steeple — увінчаний шпилем

a statue tops the column — колона увінчана статуєю

5) бути на чолі; стояти на першому місці

to top the list — бути першим в списку, відкривати список

she has never topped the fifth place — вона ніколи не піднімалася вище ніж п'яте місце

6) бути більше (якої-н. величини)

to top smth in height — бути вище чого-н.

he tops his father by half a head — він вище за отця на півголови

the fish topped 75 pounds — риба важила більше 75 фунтів

he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

to top everyone in tennis — краще за всіх грати в теніс

to top the class — бути кращим в класі

it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати

8) c-г. проводити підкормку ( посіві)

9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху

10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)

11) c-г. покривати

••

to top one's fruit — показувати товар лицем

to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
IV n
дзига

the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

old top — старина, друг

to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

English-Ukrainian dictionary > top
7 top

I n
1) верхівка; вершина; верхівка

the top of a mountain — вершина гори

the top of the head — верхівка

the top of a tree — верхівка дерева

at the top of the stairs — нагорі сходів

top climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів

2) верхня частина, верхній кінець

the top of the house — верх будинку

the top of a page — верхня частина /початок/ сторінки

line 5 from the top — п'ята строчка зверху

the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)

a top for a kettle — кришка чайника

the top of the street — верхній кінець вулиці

the top of the atmosphere — верхній шар атмосфери

pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер

the top of a church — церковний купол; верхня поверхня

box top — кришка ящика

the top of a table — кришка столу

put the package on the top of the table — покладіть пакет на стіл

on the top of the ground — на поверхні землі

she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)

3) тім'я; голова

shaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся

4) вищий ступінь

the top of fashion — останній писк моди

the top of the tide — вища точка приливу, повна води

at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів

to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос

at the top of one's speed — щодуху

at the top of one's career — на вершині кар'єри

to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми

to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце

at the top; of the table — на чолі столу

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце

at the top; of the table — на чолі столу

to take the top of the table — сидіти на найпочеснішому місці

to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина

the top of the crop — краща частина урожаю

the top of the milk — сливки

a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства

5) почало, ранній етап

the top of the year — початок року

6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами

7) pl; бoт. бадилля

beet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)

8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)

9) гipн. крівля ( вироблення)

10) метал. колошник

11) мop. марс; топ

12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти

13) pl; фiз. звуки верхніх частот

14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)

••

on top — понад, додатково; що переміг, виграв

I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим

to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху

on top of that — додатково до всього; понад все, без того

to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.

on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.

its one thing on top of another — весь час то одне, то інше

on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем

the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that

on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства

to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення

(a little bit) off the top — не при своєму розумі

off /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом

he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований

to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно

from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят

from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг

they were English from top to toe — це були англійці до кінчиків нігтів

from top to bottom — від низу до верху

(the) top of the morning to youl — добрий ранок!

to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)

to be at the top of the bill — бути цвяхом програми ( про актор)

to hit the top — дістатися до самого верху

to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти

to be (the) tops — бути верхом досконалості

you're tops with me — ви для мене верх досконалості

to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним

to veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
II a
1) верхній

the top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]

the top right hand corner — верхній правий кут

top drawer — верхній ящик

top storey — верхній поверх

top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)

top garment — верхній одяг

top — сорту перший екземпляр ( машинописного тексту)

top milk — молоко зі сливками; сливки

top man — верхній борець ( боротьб)

top dead centre — aвт. верхня мертва точка

top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка

2) вищий, максимальний; останній

top speed — найбільша /гранична/ швидкість

at top speed — на граничній швидкості

top mark — вищий бал

to get the top mark — отримати вищий бал

top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень

negotiations on the top level — переговори на вищому рівні

top prices — найвищі ціни

top note — найвища нота ( у співак)

to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми

top places — вищі /призові/ місця

the top place in a class — перше місце в класі

3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

top advisers — вищі радники

top command — верховне командування

top executives — вищий е адміністративно-управлінський персонал

top management — вище керівництво, верхівка керівників

a journal for those in the top bracket of management — журнал для вищого ешелона управління

top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки

top positions — головні /ключові/ позиції

4) кращий, перший, ведучий

top pupil — перший /кращий/ учень

top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]

the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості

to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований

top firm — фешенебельна фірма

top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)

top dog — cл. переможець

to be the top dog — тримати все в своїх руках

top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос

the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи

the top brass of the government — найвпливовіші члени уряду

to be the top dog — тримати все в своїх руках

to come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
III
υ

1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

to top a box — накрити ящик кришкою

a mountain top ped with snow — гора з засніженою вершиною

2) зрізати верхівку

to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]

to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)

3) досягати рівня, досягати вершини

to top a hill — піднятися на горб

the sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)

to top the ridge — перевалити ( через) хребет

the horse topped the fence — кінь перестрибнув через огорожу

4) бути завершенням; увінчувати, підноситися

a church tops the hill — церква підноситься на горбі

topped with a steeple — увінчаний шпилем

a statue tops the column — колона увінчана статуєю

5) бути на чолі; стояти на першому місці

to top the list — бути першим в списку, відкривати список

she has never topped the fifth place — вона ніколи не піднімалася вище ніж п'яте місце

6) бути більше (якої-н. величини)

to top smth in height — бути вище чого-н.

he tops his father by half a head — він вище за отця на півголови

the fish topped 75 pounds — риба важила більше 75 фунтів

he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим

to top everyone in tennis — краще за всіх грати в теніс

to top the class — бути кращим в класі

it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив

7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати

8) c-г. проводити підкормку ( посіві)

9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху

10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)

11) c-г. покривати

••

to top one's fruit — показувати товар лицем

to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль

and to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
IV n
дзига

the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне

old top — старина, друг

to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном

English-Ukrainian dictionary > top
8 кнут

батіг (-тога), соб. батіжжя и батожжя, пута, (плеть) нагай (-гая), нагайка, малахай (- хая), малахайка, канчук (-ка), кантура, (хлыст) карбач (-ча), карбун (-на); (длинный бич) бату[ю]га, батура, батурмен (-на), файда, канчабура, (длинный пастуший) байбара; (опис.) поганяйло, лякачка, джиґуха. [Ремінний батіг ляснув серед Гнідкової спини (Мирн.). Він бачив уже валку саней з колодами, зігнуті спини, підняті пуги (Коцюб.)]. Конец -та - швигар (-ря), (приделываемый для хлопанья) лускавка, пукалка, тре[і]пачка. Бить, стегать, отстегать -том кого - бити батогом, батожити, вибатожити кого, дати канчуків кому; (наказывая) карати, покарати батогами (канчуками) кого. Вытянуть -том кого - потягти (зміряти) кого батогом. На -те далеко не уедешь - на батозі далеко не заїдеш; батогом багато не в'їдеш. -ты вьёт да собак бьёт - байдики (байди, баглаї) б'є; байдикує; собак б'є.

* * *

баті́г, -тога́, пу́га

Русско-украинский словарь > кнут
9 путь

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

Русско-украинский словарь > путь
10 глаз

око (ум. - очко, очечко, оченя, оченятко; мн. - очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебр. - очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху. В глаза - в очі, у вічі, притьма, очевисто. [Як маєш казати по-за очі, - притьма (в-вічі) кажи. Йому самому очевисто повідати хочу]. Прямо в глаза - у живі очі. За глаза - а) позаочі, позаочима. [Так я скажу і в-вічі, і позаочі. А позаочима що він виробляє!] б) аж надто. [Цього аж надто стане]. На глазах, перед глазами - перед очима, при очах, перед віччю, в оці, під оком, увіччю, в-очу, в-очевидьки, в-очевидь, в-очевидячки. [Увіччю вона та й вона (Мирн.). Христі, мов живе, усе те стало в-очевидячки (Мирн.). Голова в-очевидь сивіє]. В глазах - в очу. [Од сонця так пожовтіло в очу]. Во все глаза - на все око, у дві оці. На глаз - як глянути, як на око. [Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне]. С глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-сам з ким, у чотири очі, на дві парі очей, на самоті. [Я та мама зосталися на самоті (Крим.)]. С глаз чьих - сперед кого. Своими глазами - на свої очі, на власні очі, очевидячки, наочне, очевисто. [Як не віриш, то побачиш сам очевидячки (Звин.)]. Дурной глаз (сглазящий), порча - наврочливе око, урічливі очі, прозір. Человек с дурным глазом - лихий на очі. От глазу (от сглаза) - з очей, від уроків. Простым, невооружённым глазом - на просте (голе) око, простим (голим) оком. Одним глазом - на одно око. [Тільки на одно око може бачити]. С блестящими ясными глазами - ясноокий, яснозорий. Со светлыми глазами - білозорий. С глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны - видроокий. И в глаза не видал - і на очі не бачив, і на очах не бу(ва)ло. Для отвода глаз - про людське око. Куда глаза глядят - куди очі, куди ведуть очі, світ за очі, навмання, навмани, галасвіта. Не на чем и глаз остановить - нігде й оком зачепитися. Не показаться на глаза - на очі не датися. Прочь с глаз - геть з-перед очей, згинь мені з очей! Глаз не отведешь от чего - очі бере на себе що. Глазки строить - бісики пускати, бісики очима посилати, очима прясти, моргати на кого. Глаза закрывши - сліпма, осліп. Ни в одном глазе - ані же, ані трішечки. [Пили разом однаково, ті двоє п'янісінькі, а цей - ані же].

* * *

о́ко

глаза́ — мн. о́чі, род. п. оче́й

в глаза́ говори́ть, сказа́ть — в о́чі (у вічі) говори́ти, сказа́ти

в глаза́ не вида́ть кого́ — і на о́чі (в о́чі, у ві́чі) не ба́чити кого́

в глаза́х (пе́ред \глаз за́ми) стоя́ть — в оча́х (пе́ред очи́ма) стоя́ти

куда́ глаза́ глядя́т [идти́, брести́] — світ за о́чі (куди́ о́чі сві́тять, куди́ о́чі ди́вляться, куди о́чі ба́чать, куди́ о́чі спа́ли; наобум, наугад: навмання́) [іти́, брести́]

с глаз доло́й [уйти, убра́ться] — геть з-пе́ред (з) оче́й [зійти́, піти́]

с гла́зу на \глаз — віч-на́-віч, сам на сам, на самоті́

смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в оба гла́за) — пи́льно диви́тися, видивля́тися

Русско-украинский словарь > глаз
11 припускать

припустить

1) кого к чему - припускати, припустити, (во множ.) поприпускати кого до чого; срв. Подпускать, -стить телёнка к корове - припустити теля до корови. -скать пиявки - припускати п'явки. -скать скот - спускати (парувати, спаровувати) худобу;

2) кого куда; чего во что - припускати, припустити кого куди; (подбавлять) придавати, придати, припускати, припустити, підливати, підлити, підсипати, підсипати чого в що. -стить краски в белила - придати фарби в білила;

3) (об одежде) напускати, напустити, припускати, припустити, попускати, попустити. Сукно ссядется, надо вершка два -стить - сукно збіжиться, треба вершків зо два напустити (припустити). -стить платье в рукавах - попустити вбрання в рукавах;

4) (охотн. собак) нагонити, нагнати, напускати, напустити, (лошадей) припускати, припустити. [Я і припустив коня вороного - міст мені вломився (Ант.-Драг.)];

5) (пуститься бегом) припустити, двигнути, припекти. [Як припустив бігти - утік (М. Вовч.). Вона як двигнула, то й на цей день не бачив (Житом.)]. Дождь -стил - дощ припустив, припіжив. [Дощику припусти та на наші капусти (Приказка)]. Припущенный -

1) припущений; спущений;

2) припущений, приданий, підлитий, підсипаний и т. д.;

3) напущений, попущений.

* * *

несов.; сов. - припуст`ить

припуска́ти, припусти́ти

Русско-украинский словарь > припускать
12 Вмеш[с]ивать

вмесить

I. вмішувати, вмісити. [Вмісила в тісто борошна]. Вмешиваться (вмесиваться), вмеситься - вмішуватися, вміситися. [Борошно вмішується в тісто].

II. Вмешивать, вмешать -

1) (примешивать) вмішувати, вмішати що у що, примішувати, примішати що до чого, домішувати, домішати до чого. [Умішати води у вино];

2) (впутывать кого) вплутувати, вплутати кого у що (до чого), втягати, втягти, втручати, втрутити кого у що, притикати, приткнути кого до чого. [Утягти (уплутати) в клопітну справу. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив (Грін.)].

Русско-украинский словарь > Вмеш[с]ивать
13 около

предл. с род. п. и нар.

1) (вокруг, кругом) коло, навколо, довкола, наоколо, надоколо, округ, округи, навкруг, навкруги кого, чого. Ходить вокруг да около - ходити коло та навколо, ходити околе[я]сом. См. В(о)круг, Кругом;

2) (возле, подле) коло, біля, побіля, край, побіч, побік, обік кого, чого, попри кого (що), при чому, під чим, над чим, нар. поміж. Около дороги - край (біля) дороги, при дорозі, над шляхом. Около двора - коло двора, біля двора, під двором. См. Возле, Подле;

3) (приблизительно) трохи не, мало не, під що, близько чого, (і)з що. Я не видал его около трёх лет - я не бачив його мало не три роки. Прошло около десяти лет с тех пор, как… - мало (трохи) не десять років минуло з того часу, як… Он получает около ста рублей - він здобуває близько сотні карбованців. Я сделал около пяти вёрст - я пройшов близько п'яти верстов, я увійшов верстов із п'ять. Ему около тридцати лет - йому близько трицятьох років. Ему лет тридцать или около того - йому років з трицять або близько того. Это вам будет стоить около пяти рублей - це вас (вам) коштуватиме карбованців із п'ять. Туда будет около десяти вёрст - туди буде вестов із десять. Который час? - Уже около девяти - котра година? - Вже близько дев'яти (під дев'ять). Я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій. Около полудня, полуночи - близько півдня, півночи, над південь, над північ. Нас было около ста человек - нас було душ із сто (із сотню).

* * *

1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля́; ( вокруг) навко́ло, навкруги́; наврку́ж, довкру́ж; ( кругом) круго́м; ( поблизости) поблизу́

2) (предл. с род. п.: возле) ко́ло, бі́ля; ( подле) побіля́, кра́й, окра́й; ( рядом) по́ряд, по́руч; (у чего-л.) під, по́під, при, по́при; ( вокруг) навко́ло

3) (предл. с род. п.: почти, приблизительно) бли́зько, ко́ло, ма́йже; бі́ля, ма́ло не, тро́хи не, що́сь із; (перед числ., сущ. со значением количества, меры) з, із, зо, зі

Русско-украинский словарь > около
14 который

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

мест.

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

Русско-украинский словарь > который
15 молва

1) (общий говор, шум) гамір (-мору), гутірка, (глухой) гомін (-мону);

2) (слух) поголос (-су), поголоска, чутка (-ки) и чутки (-ток), почутка, (диал.) поустка, (разглашение) розголос (-су), (слава) слава (обычно дурная), пославка, (толки, беседа) помовка, балачка, гутірка, говірка. [Поголос розійшовся по всій околиці (Біблія). Йшов поголос між народом, що… (Леонт.). Пішла по селу поголоска, що вчитель нічого не тямить (Єфр.). Пішла чутка, ніби народився «анцихрист» (О. Пчілка). По всій Гуцульщині гудуть чутки про юнака (Олесь). Пішла почутка, що у панів цар людей одбере (Кам'янеч.). Таку поустку пустив, ніби-то мені хабара сусіди дали (Липовеч.). Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта не бачив (М. Вовч.). По селу скрізь літала гутірка, що… (Кониськ.)]. -ва всё преувеличивает - чутка (поголос, поголоска) все прибільшує. Всеобщая -ва - вселюдні чутки, вселюдна поголоска, всесвітній розголос. Стоустая -ва - стоустий поголос, стоуста слава, тисячоуста чутка. Дурная -ва - (недобра) слава (ум. славонька), поговір (-вору). [А на мене молодую поговір та слава… із ледачим зазналася, славоньки набралася (Гнід.). Не бійсь слави, не бійсь поговору (Метл.)]. Распространять дурную -ву о ком - пускати славу про кого, славити кого. -ва приписывает кому что - чутки накидають кому що;

3) (речь) мова, розмова.

* * *

1) поголо́ска, по́голос, -у, чу́тка, погові́р, -во́ру, поголо́сок, -ску

дурна́я \молва — погові́р, -во́ру, [недобра] сла́ва, несла́ва

2) ( говор) го́вір, -вору

Русско-украинский словарь > молва
16 place

1. n

1) місце

some place, some time — де-небудь, коли-небудь

jumping place — спорт. місце для стрибків; ав. місце приземлення

reporting place — спорт. місце прибуття на змагання

2) місто, містечко, населений пункт

Paris is a noisy place — Париж — шумне місто

holy places — святі місця (місцевості)

what place do you come from? — звідки ви родом?

3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні

4) звичне (відведене) місце

the book is out of its place — книга не на своєму місці

remark out of place — недоречне зауваження

5) сидіння, місце (за столом тощо)

would you like to take my place? — чи ви не хочете сісти на моє місце?

6) місце в книзі, сторінка; уривок

7) простір

8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик

9) маєток

10) приміщення, дім; місце спеціального призначення

a place of resort — місце відпочинку

a place of worship — молитовний дім

place of joining — військ. призовний пункт

public place — громадський будинок

11) домівка, житло

you can come and lunch at our place — ви можете прийти і поснідати у нас

12) заміський будинок

I have a little place in the country — у мене є заміський (дачний) будиночок

13) посада, службове місце

has he got a place yet? — чи знайшов уже він собі роботу?

out of a place — безробітний

the place of President — посада президента

14) висока державна посада, посада державного міністра

15) членство, участь (у спортивній команді)

16) обов'язок

17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні

18) гірн. вибій, виробка

19) розряд

place horse — кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах

place of arms — військ. плацдарм

another place — парл. палата лордів

in the place of — замість

in the first place — по-перше, насамперед

in the second place — по-друге

in the next place — потім

to take place — трапитися, мати місце

to go places — амер. досягти успіху

the place where you cough — убиральня, туалет

there is no place like home — у гостях добре, а вдома краще

2. v

1) ставити, класти; установлювати, розташовувати

2) улаштовувати (на посаду)

3) вміщувати, віддавати (кудись)

4) укладати, робити замовлення

to place a call — амер. замовляти розмову по телефону

5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)

6) продавати (товари, акції)

difficult to place — погано продається (про товар)

1) покладати (надіі); довірятися комусь

8) визначати місце (дату); співвідносити

I know his face but I cannot place him — мені знайоме його обличчя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такий)

9) вважати

10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)

11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)

to be awkwardly placeed — перебувати у незручному становищі

* * *
I [pleis] n
1) місце

some place — десь

some place, some time — де-небудь, коли-небудь

turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт

holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка

bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка

2) звичайне, звичне, відведене місце

in place — на місці доречний

remark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок

3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація

4) у назвах (Place) площа; невелика вулиця, глуха вулиця, тупик

5) маєток; садиба

6) будівля, приміщення, місце спеціального призначення

place of business — контора

place of worship — молитовня

place of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло

7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення

8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок

9) положення, статус

10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)

11) гipн. вибій, виробка

12) мaт. розряд

13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)

another place — палата лордів

in place of — замість

in the first place — по-перше, насамперед взагалі
II [pleis] v
1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)

2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)

3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси

4) продавати товари, акції

5) (in, on) покладати ( надії)

6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)

7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні

8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)

to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь

English-Ukrainian dictionary > place
17 see

1. n церк.

1) єпархія

2) престол

3) чин єпископа

4) місце єпископа в церкві

5) папство

the Holy S., the S. of Rome — папський престол

2. v (past saw; p.p. seen)

1) бачити, дивитися

to see well (poorly) — бачити добре (погано)

to see a film — дивитися фільм

see, here he comes! — дивись, ось він іде!

2) спостерігати, стежити; вивчати (щось — into)

3) уявляти собі

as I see it — як мені це здається

4) розуміти, пізнавати; знати; збагнути; усвідомлювати

I see what you mean — я розумію, що ти маєш на увазі

as far as I can see — наскільки я можу судити

I do not see how to do it — не знаю, як це зробити

see? — розм. зрозуміло?

5) оглядати

to see the sights — оглядати визначні місця

6) обдумувати, розмірковувати

let me see — дайте подумати; дозвольте, стривайте; покажіть

7) пережити, зазнати

8) бачитися, зустрічатися; відвідувати

when will you come and see us? — коли ви завітаєте до нас?

I haven't seen you for ages — я не бачив вас цілу вічність

when shall I see you again? — коли ми знову зустрінемося?

9) з'ясовувати; довідуватися

I don't know but I'll see — я не знаю, але я з'ясую

10) обдивлятися; оглядати

11) допускати, дозволяти

12) мати досвід, бути поінформованим

13) радитися, консультуватися

14) приймати (відвідувачів)

I am seeing no one today — я сьогодні нікого не приймаю

15) проводжати

may I see you home? — можна мені провести вас додому?

16) думати, турбуватися (про щось)

17) стежити, доглядати, наглядати (за чимсь, щось)

18) вважати, визнавати

see about — подбати, простежити; доглянути (за чимсь)

see after — доглядати, ходити (за хворим тощо)

to see after the children — доглядати дітей

see into — вивчати, розглядати (щось); вдивлятися

see off — проводжати (на поїзд тощо); випроводжати

see out — проводжати до виходу (до дверей); випроводжати; досидіти до кінця (вистави тощо)

to see a match out — досидіти до кінця матчу

see through — бути присутнім (десь) до кінця; доводити до кінця; допомагати, підтримувати (когось); розпізнавати; бачити наскрізь

see here! — амер. послухайте!

wait and see! — ви ще побачите!

to see life — набути життєвого досвіду

to see the light — народитися, з'явитися на світ; прозріти

to see fit — знаходити можливим

to see the back of smb. — здихатися когось

to see the last of smth. (smb.) — покінчити з чимсь (з кимсь); здихатися чогось (когось)

I see Mr. N. — амер. надаю слово панові Н

to see red — розлютитися

to see snakes (things) — напитися до білої гарячки (до чортиків)

I saw stars — у мене іскри з очей посипалися

see and don't lose the train! — гляди ж не спізнися на поїзд!

see you in church! — амер., розм. бувайте!; до побачення!

to see the way to do smth. — знайти можливість зробити щось

* * *
I [siː] n; церк.
1) єпархія

2) престол

3) чин єпископа

4) папство

the Holy See, the S. of Rome — папський престол
II [siː] v
1) бачити

2) дивитися, бачити; довідуватися, дивитися

see (as) above — дивися вище

3) уявляти собі

4) знаходити, виявляти

5) розуміти, усвідомлювати

6) відчувати, зазнавати, переживати; стикатися, зустрічатися

7) бачитися

8) дізнаватися, довідуватися; з'ясовувати

9) обмірковувати, обдумувати

10) оглядати, оглянути ( see over)

11) допускати, дозволяти

12) кapт. приймати виклик

13) оглядати ( визначні пам'ятки)

14) звертатися ( за порадою); приймати, бути на прийомі ( у справі)

15) cл. надавати ( слово)

16) подбати, подумати про що-небудь; пильнувати, доглядати, стежити, простежити

17) to see across smth переводити, проводжати ( через вулицю)

English-Ukrainian dictionary > see
18 try

1. n

1) розм. спроба

to have (to make) a try at (for, to do) smth. — спробувати зробити щось

2) випробування; проба

to give smth. a try — випробувати щось

to give smb. a try — дати комусь змогу показати (випробувати) себе

3) спорт. виграш трьох очок (у регбі)

2. v

1) намагатися, старатися

he didn't try to do it — він і не намагався зробити це

try to come earlier — постарайся прийти раніше

2) затівати (щось), братися (до чогось)

she tried an impossible feat — вона взялася за непосильну справу

3) пробувати, перевіряти

please try me for this job — дозвольте мені, будь ласка, перевірити себе на цій роботі

4) випробовувати

to try one's strength — випробовувати свою силу

5) стомлювати, пригнічувати; роздратовувати

the small print tries my eyes — цей дрібний шрифт стомлює мої очі

6) мучити; завдавати страждань

he has been very sorely tried — йому довелося зазнати чимало страждань

7) розслідувати; допитувати

8) судити; притягати до судової відповідальності

to try a criminal — судити злочинця

he is being tried for murder — його судять за убивство

9) очищати (метал)

10) витоплювати (сало)

11) відбирати; відокремлювати

12) гладко вистругувати рубанком; прифуговувати

try back — розпочати знову, помітивши помилку

try for — а) прагнути (до чогось); б) добиватися, шукати

try on — приміряти (одяг)

try out — а) випробовувати, старанно перевіряти; б) намагатися зробити (щось)

to try one's hand at smth. — спробувати свої сили в чомусь

to try it on the dog — а) перевіряти на собаці (їжу тощо); б) амер., театр. перевіряти спектакль на провінційному глядачеві

* * *
I [trai] n
1) спроба

to have /to make/ a try at /for, to do/ smth — спробувати зробити що-н.

he had two tries and failed each time — він зробив дві спроби, обидва рази зазнав невдачу

he succeeded at the first try — перша його спроба увінчалася успіхом, у нього все вийшло з першої спроби

it's worth a try — спробувати варто

2) випробування, проба

to give smth; a try — випробувати що-н.

to give smb; a try — перевіряти кого-н., дати кому-н. можливість показати /перевірити/ себе

3) виграш трьох очок при проході гравця з м'ячем ( регбі)
II [trai] v
1) намагатися, старатися

to try hard — дуже старатися

to try one's best /one's hardest/ — залучити всі зусилля, прикласти всі старання

I don't think I can do it but I'll try — я не впевнений, що зможу це зробити, але спробую

he didn't try to do it — він не намагався зробити це

is it any use try ing — є чи варто намагатисяє

try to /and/ come earlier — намагайтесь прийти раніше; робити (що-н.), братися (за що-н.)

to try an experiment — спробувати поставити експеримент

don't try more than you can do — не беріть на себе більше, ніж ви можете зробити

he tried an impossible feat — він узявся за непосильну справу; ( for) прагнути (до чого-н.)

try for a calmer tone — намагатися говорити спокійніше; ( for) добиватися, шукати

to try for a position — прагнути отримати місце

2) піддавати випробуванню, пробувати; перевіряти

to try one's skill [one's strength] — випробувати свою спритність [свою силу]

to try one's strength against smb — мірятися силами з ким-н.

to try ones fortune /one's luck/ — випробовувати щастя

each machine is tried before it leaves the shops — кожна машина проходить випробування перед випуском із заводу

the strength of the rope must be tried before it is used — потрібно перевірити міцність мотузки, раніше ніж використовувати її; перевірити на досвіді

try how far you can jump — спробуйте, на яку відстань ви зможете пригнути

let's try which way takes longest — давайте перевіримо, який шлях далі

if you can't rind the letter try another drawer — якщо ти не можеш знайти листа, подивися в іншому ящику; випробувати; експериментально перевірити

to try the medicine on animals — перевіряти /випробовувати/ ліки тварин

3) пробувати; намагатися застосувати

I've never tried this dish before — я ніколи ще не коштував такого блюда

I have tried all measures — я випробував всі засоби

have you tried quinine for it — є ви пробували лікуватися хініномє

did you try this key — є ви пробували відкрити цим ключемє

try knocking at the window if nobody answers the door — спробуйте постукати у вікно, якщо ніхто не відкриє двері

please try me for this job — дозвольте мені, будь ласка, спробувати свої сили у цій роботі

4) стомлювати; дратувати

it tries the eyes to read in a bad light — читання при поганому світлі стомлює очі

hard manual labour tries the body — важку ручну працю виснажує тіло

the last steep ascent tried his every muscle — на останньому крутому підйомі він напружував до межі кожен свій мускул; випробовувати

to try smb 's patience — випробовувати чиє-н. терпіння

5) мучити, заподіювати страждання

rheumatism tries me a good deal — мене сильно мучить ревматизм

he has been very sorely tried — йому довелося перенести багато страждань

it tried him to see that — він мучився, коли бачив таке; = він не виносив такого видовища

6) допитувати, розслідувати (справу, випадок)

to try a case — вести процес ( про суддю); судити; притягати до судової відповідальності

to try a criminal — судити злочинця

he was tried and found guilty — його судили, визнали винним

he is being tried for murder — його судять за вбивство

he will be tried for his life — його судитимуть за злочин, що карається стратою; досліджувати, розглядати

this question must be tried by the judicial authority — це питання підлягає розгляду судових інстанцій

7) очищати (метал; try out); витоплювати ( сало)

8) icт. відбирати; відокремлювати

••

to try one's hand at smth — спробувати свої сили в чому-н.; спробувати вперше зробити що-н.

to try it on the dog — пробувати на собаці ( їжу); cл.; миcт. перевірити спектакль на провінційному глядачі; to try conclusions with smb мірятися силами з ким-н.

English-Ukrainian dictionary > try
19 what

1. adj

1) який, якого типу (у прямих запитаннях)

what papers do you read? — які газети ви читаєте?

2) який (у вигуках)

what nonsense! — яка нісенітниця!

3) скільки; котрий

what time is it? — котра година?

2. adv

навіщо; чому; якою мірою

but alas, what can I help you? — але, на жаль, чим я можу допомогти вам?

3. pron

1) що

what is it? — що це?

what do you mean? — що ви маєте на увазі?, що ви хочете сказати?

what did you say? — що ви сказали?

what is her name? — як її звуть?, як її прізвище?

2) хто

what is he? — хто він такий (за фахом)?, чим він займається?

3) скільки

what did you pay for this book? — скільки ви заплатили за цю книжку?

are potatoes today? — почім нині картопля?

4) емоційне підсилення

so what? — ну й що?

what next? — ну, а далі що?

have you supposed me dead or what? — ви що, думали, що я помер, чи як?

4. conj

1) що; те, що

he does not know what he wants — він (сам) не знає, чого він хоче

2) хто

I know what he shall be — я знаю, ким йому бути

3) скільки

I'll ask him what he paid — я запитаю його, скільки він заплатив

4) той, який; той самий; всілякий; який

the copy-book what I lent you — зошит, який я тобі позичив

what is what — що до чого

he told me what was what — він розтлумачив мені, що до чого

what in the world do you mean? — даруйте (чорт забери), що ви хочете цим сказати?

what the hell! — от чорт!, що за чортовиння!

what's new? — амер., розм. як справи? (привітання)

she has what it takes — у неї є все, що потрібно

what gives! — що я бачу!

what not — і так далі, і тому подібне

what a pity! — який жаль!

well, what about it? — ну, так що?

* * *
I a
1) в прямих питаннях; якийє; якого родує

what papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє

what time is it — є котра годинає

2) в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який

he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки

I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив

3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)

what a pity! — яка жалість!, як жаль!

what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!

what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє

4) predic в прямих питаннях; якийє

what would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який

I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий

5) емоц.- підсил. наскільки

what was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
II a
pron викор. з дiєcл. в од. та мн.; inter

1) в прямих питаннях; щоє; якийє

what is it — є що цеє

what do you mean — є що ви маєте на увазіє

what is it made of — є з чого це зробленоє

what are you talking about — є про що ви розмовляєтеє

what is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє

what is he like — є як він виглядаєє

what is that to you — є яке тобі до цього ділоє

what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє

what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє

what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє

what did you pay for it — є скільки ви за це заплатилиє

what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.

so what — є ну то е щоє

what next — є ну, що даліє

what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє

2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такє

a clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє

3) в роз'єднуючих та альтернативних питаннях

have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що

he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче

he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося

see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!

what he says is true — те, що він каже, - правда; хто

I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив

4) той, який

give me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є

he will give what help he can — він надасть будь-яку допомогу

5) в порівняннях

it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора

6) прост.

the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях

what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є

and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє

what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…

well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє

what is more — більше того; до того ж

what is what — що до чогоє

she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди

he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає

what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє

what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)

what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє

come what will /may/... — будь що буде

to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують

what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети

she has what it takes — у неї є все, що треба
III [wot]
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта!

English-Ukrainian dictionary > what
20 wink

1. n

1) моргання, кліпання; підморгування

2) мруження очей

3) мить

in a wink — умить

forty winks — короткий сон (після обіду)

I could not see a wink — я абсолютно нічого не бачив

not to get a wink of sleep, not to sleep a wink — не зімкнути очей

2. v

1) моргати, кліпати

2) миготіти, блимати, мерехтіти

3) мружитися

wink at — підморгувати; переморгуватися; дивитися крізь пальці на щось

to wink at abuse — покривати зловживання

* * *
I [wiçk] n
1) моргання

without a wink of the eyelid, — оком не зморгнув;, брівьми не повів

2) підморгування

to give smb; a wink — підморгнути кому-н.; натякнути кому-н.

he gave me the wink that the lady was a friend of his — він дав мені зрозуміти, що ця пані - його приятелька

to tip /to give/ smb the wink — попередити кого-н.

3) мить

in a wink — миттєво

forty winks — короткий ( післяобідній) сон

to have one's forty winks — задрімати

not a wink (of) — ні краплини, ні горошини (чого-н.)

not to get a wink of sleep, not to sleep a wink — очей не зімкнути

not to see a wink — зовсім нічого не бачити
II [wiçk] v
1) моргати, мигати

to wink tears away — зморгнути сльози

2) миготіти, мерехтіти ( про світло)

3) підморгувати

to wink at smb — підморгувати кому-н.

4) закривати очі (на шо-н.), дивитися крізь пальці

to wink at abuse — не звертати уваги на зловживання

5) добігати кінця; згасати, марніти ( wink out)

6) cпeц. сигналізувати світлом; to wink the other eye cл. недовірливо глянути або посміхнутися

English-Ukrainian dictionary > wink

Страницы

См. также в других словарях:

скочити — (4) 1. Стремительно перенестись куда л.; быстро оказаться где л.: Тъи (Всеслав) клюками подпръ ся о кони (окони?) и скочи къ граду Кыеву, и дотчеся стружіемъ злата стола Кіевьскаго. Скочи отъ нихъ лютымъ звѣремъ въ плъночи изъ Бѣлаграда, обѣсися… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
сонъ — Сон сонъ (1) 1. Сновидение; то, что снится. Се ангелъ господьнь въ сьнѣ явися ему глаголя: Иосифе, сыну Давидовъ, не убоися прияти Мария жены твоея. Остр. ев., 247 об. (1056 1057 гг.). Приступивъши жена имущия руку суху, съповѣдаше сънъ Лазареви… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

я нікого не бачив

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

я нікого не бачив

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: